СЕЛО  ТАРТАК –центр Тартацької сільської ради, розкинулось по обох берегах річки Савранки - притоки Південного Бугу .

Своєю Західною частиною прилягає до Чечельника .

В першій половині десятого століття на південь від Чечельника був густий ліс по обидва береги Савранки .

 Він належав панові , який жив у Чечельнику. Селяни, які в той час були кріпаками, купували в пана частини лісу для будівництва будинків. Почалася вирубка лісу , те місце де вона почалась назвали «Тартаком» (від – «лісопильня» ). Після Кримської війни  землі разом з лісом були віддані графу Орлову. Він приймав участь у Кримській війні, за що і був наділений землею. Господарство за його часів носило феодальний характер. Селяни займали все більше земель , які самі ж звільняли від  лісу .

 Станом на 01.01.2007 року населення 2066 чоловік.

Сільській раді підпорядковане село Анютино .

В минулому на території села були розташовані господарства двох відділів радгоспу Чечельницького цукрозаводу , спиртовий завод та молокозавод . За обома відділами закріплено було 4485 га землі ;

Вони вирощували насіння цукрових буряків. У тваринництві –відділ ім. Петровського спеціалізувалися на виробництві молока, а в –ім. Леніна – на виробництві свинини.

 В селі Тартак знаходилася восьмирічна школа , в даний час –Тартацька середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, раніше До   90 -х років діяли три клуби , три бібліотеки , а також 2 фельдшерсько-акушерських пункти. 

 В селі народився і виріс П.Ф.Підгаєцький –один з  керівників підпільної партизанської організації  в роки Великої Вітчизняної війни на території Чечельницького і Піщанського районів. Загинув в грудні 1943 року в Піщанці ,  там же заборонений , де йому споруджено пам’ятник, а в Тартаку на його честь названо центральну вулицю села та споруджено монумент та території прилеглій до приміщення сільської ради .

СПОГАДИ СТАРОЖИЛІВ

(Зі слів гр. с. Тартак Беседи Григора Явтуховича)

На території Тартака в 1886р. будується спиртовий завод, який виробляв спирт з жита, ячменю , кукурудзи, картоплі. Завод починає працювати за сина графа Орлова –князя Орлова.

Граф Орлов весь час проживав у Парижі . Головним винокуром був визначений Микола Муравський. Завод виготовляв 12 відер спирту за день. Працювали на добу по 10 годин. Робітників на заводі було 12 чоловік, працювали люди дуже важко, не покладаючи рук. В 1891-1892 роках був страшний голод в селі. Восени 1901р. та взимку 1902р. голод повторився. З нестатків селян скористалися куркулі, щоб закабалити бідноту, вони захопили в свої руки майже половину селянських посівів. Один з найбільших куркулів був Максим Лисак . Мав 44 десятини поля зразу біля села і все було обгороджено тинами. Селяни залишились без землі. Зубожіння основної маси селян зростало.

(Зі слів гр. села Тартак Беседи Максима Ілліча)

Селяни приймали дуже активну участь у революційних подіях 1905р. Але багато повстанців було заарештовано, а повстання придушено. Після революції князю було вигідніше здавати свої землі в оренду селянам ніж продовжувати власне господарство.

Селяни обробляли орендовану землю своїми убогими рентами.

Загальний рівень сільського господарства був такий же низький як і раніше. Більшу частину полів селяни обробляли сохою, а сіяли вручну.

Князь вирішив наділити з селянства верству.

Селянам дозволялось виділятись із общин і продавати свій наділ.

Тепер куркулі дістали  можливість скуповувати за дешеву ціну землю розореної селянської бідноти.

    Вони переносили свій будинок і господарство на виділену землю поза селом, так утворився хутір.З поміж усіх селян став виділятися Олянецький, якому Орлов наділив 500 десятин землі на північ від села, за три кілометри.

 Переважав інший розряд хуторян –злидарів , розорених селян, яким нікуди було подітися від злиднів. Вони продавали свої ділянки куркулям.

 Олянецький тим часом перетворився у справжнього поміщика, який широко застосовував найменшу батрацьку працю. Частина селян позбавлених землі йшли працювати на спиртзавод та цукрозавод  і перетворювались на пролетарів.

Перша світова війна принесла селянам ще більше злиднів. Чоловіків та робочу худобу забирали на фронт.

  Багато наших односельчан не повернулися до своїх сімей.

  Звістку про перемогу в революції приніс революціонер Чепурняк Степан, який сидів 5 років у в’язниці за революційну діяльність, після повернення з тюрми був призначений головою Чечельницького революційного комітету.

 Головою Тартацької сільської ради став комуніст - товариш Держимі. Після повалення самодержавства  селяни почали скидати представників царської влади, а замість них обирали свої органи самоврядування. Так було обрано головою комітету Лабзіна Якова Афанасійовича, який почав здійснювати ленінський декрет і  лякав революційним судом тим, хто цьому буде перешкоджати.

Селяни не обмежували розподіл поміщинської землі.

 В багатьох випадках вони знищували маєтки князя Орлова і інші .Цим пояснювалось прагненням ліквідувати все, що нагадувало про ненависну експлуатацію.  

З поміж усіх селян став виділятися Олянецький, якому Орлов наділив 500 десятин землі на північ від села, за три кілометри.

 Переважав інший розряд хуторян –злидарів , розорених селян, яким нікуди було подітися від злиднів. Вони продавали свої ділянки куркулям.

 Олянецький тим часом перетворився у справжнього поміщика, який широко застосовував найменшу батрацьку працю. Частина селян позбавлених землі йшли працювати на спиртзавод та цукрозавод  і перетворювались на пролетарів.

Перша світова війна принесла селянам ще більше злиднів. Чоловіків та робочу худобу забирали на фронт.

  Багато наших односельчан не повернулися до своїх сімей.

  Звістку про перемогу в революції приніс революціонер Чепурняк Степан, який сидів 5 років у в’язниці за революційну діяльність, після повернення з тюрми був призначений головою Чечельницького революційного комітету.

 Головою Тартацької сільської ради став  Держимі. Після повалення самодержавства  селяни почали скидати представників царської влади, а замість них обирали свої органи самоврядування. Так було обрано головою комітету Лабзіна Якова Афанасійовича, який почав здійснювати ленінський декрет і  лякав революційним судом тим, хто цьому буде перешкоджати.

Селяни не обмежували розподіл поміщинської землі.

 В багатьох випадках вони знищували маєтки князя Орлова і інші .Цим пояснювалось прагненням ліквідувати все, що нагадувало про ненависну експлуатацію.   

 

 (Зі слів гр. с. Тартак Підопригори Фоми Петровича)

 

Після встановлення радянської влади село швидко стало оновлюватись. В 1925р. в селі з'явився перший трактор «Фордзон». Його закупили і привезли додому брати Олянецькі. Вся вулиця йшла за трактором, бо до цього його ніхто не бачив. В 1926р. в селі було створено МТС і трактор було передано туди. Першими трактористами були: Пащенко М. та Шпильовий П.

В 1927р. почалась колективізація , восени 1929р. був організований колгосп «Вільна нива». Головою цього першого колгоспу був призначений Данільцев Михайло Леонтійович, «Червоний лан» було утворено взимку 1929р., головою колгоспу обрано Сутовського Мефодія Степановича.

  В 1932 році  повністю завершується колективізація всього села. Перша весна 1933р. була дуже важкою. Не обійшов голод 1933року і с. Тартак.

 

(зі спогадів селян)

Поліщук Ганна Гнатівна

1926р. народження

 

 У нас була велика сім'я, дев'ятеро братів і сестер, бідували , збирали щавель і терли його .З нього ж пекли млинці.

Демченко Галина Петрівна

1930р. народження

 

1933р. мама рвала колоски жита, смажила на вогні і їли. Лободу навесні збирали,  робили січеники. Всі були страшенно худі.

 

Лемець Ганна Антонівна

1926р. народження.

 

В 1933р. була велика голодовка, їли проціджену брагу, баланду. Всі пухли з голоду. Дехто не витримував і помирав.

В 1926р. побудували приміщення Сільської ради в якому вона розміщується й зараз. Першим головою був Сторожук Варівон, якого згодом змінив Шоробура Емануіл .

Особливо великий ріст в селі був в культурному відношенні.

В 1925р. почав працювати маслозавод.

 В 1928р. почалось будівництво школи. Населення села до Жовтневої революції було майже неграмотне.

 Пізніше  діти почали здобувати  освіту в школі.

 В селі до 1925р. школи не було і всі діти ходили вчитися в Чечельник (приміщення колишнього дитсадка). 1 жовтня 1925 року в селі було відкрито початкову школу в будинку одного з жителів .Там було 4 класи і займалось 22 дітей .

 В 1929р. будівництво школи було завершено і діти стали займатися в новозбудованому приміщенні. В 1934р. її було реорганізовано в семирічку. Першим директором школи був Сушкевич Іван Максимович. Вчителями працювали: Гаєвська Катерина Олексіївна , Сорока Стратон Димитрович.

 В школі навчалось 270 учнів до 1941р. , з приходом німців в школі був німецький штаб. Після війни  її було реорганізовано в початкову і там навчалось164 учні. З 1 1941 року  грудня завідуючим школою було призначено Ярославського Станіслава Пилиповича.

По праву школа гордиться своїм колишнім директором Войтенком Микитою Петровичем.

В 1979р. школа святкувала свій п'ятдесятилітній ювілей. На свято прибули перші випускники школи І.Л.Пащенко

П.С Ярославський, С.П.Семіхов, Ю.Семіхов.

 Радісною і хвилюючою була ця зустріч, де випускники поділилися спогадами про навчання і працю в рідній школі, про дорогих серцю вчителів. На ювілей прибули і випускники довоєнних , а також і післявоєнних часів.

 Мирна праця радянських людей була перервана війною. Настав важкий час і для рідного села. За короткий в історії час село залишилось на окупованій території.

 Селяни, які потрапляли в табори смерті тікали і поверталися в рідне село.

На окупованій території створювали партизанські загони та партизанські групи. Селяни надавали партизанам допомогу. Керівником такого загону в нашому селі був односельчанин

Підгаєцький Михайло Федорович- 1906 року народження. До війни працював першим секретарем Комсомольського РК КП(б)У. В 1941 році був перекинутий в тил ворога на окуповану територію, для проведення підпільної та підривної роботи.

 Його товариші організували партизанський загін в кількості 250 чоловік. Підчас операції був зраджений і відданий в полон. Фашисти знущались над героєм і невдовзі він загинув. Посмертно був нагороджений орденом Леніна.

Систематичну допомогу надавали й жителі села. Тут був постійний зв’язків Пащенко М.П. Один з наших жителів до війни заховав державний прапор і повернув лише тоді коли Червона Армія 13 березня 1944р визволила наше село.

 Війна заподіяла глибокі рани селу. Поля були розорені, маслозавод і спиртзавод не працювали.

 Насамперед треба було провести все господарство на мирне будівництво.  Влада надавала  допомогу колгоспному селянству.

 В село привезли різні машини та хімічні добрива.

Чотири колгоспи об’єдналися в один під назвою «Ім. Леніна»

Збільшення колгоспів дало можливість широко використовувати  важку техніку, чим значно підвищило продуктивність праці.

 Сільське господарство поступово наближалось до повоєнного рівня. За часів радянської влади була здійснена реконструкція заводів, що знаходяться на території села. Населення в селі становило 2350 чоловік (1986р.).Тартак було радіфіковано, у кожному будинку з’явилися телевізори та газплити. В селі діяло 3 клуби, 3 бібліотеки.

Після війни в селі побудували понад 700 нових будинків, багато сімей села мали власні автомобілі. В селі працювало три магазини. Через село курсують автобуси за різними маршрутами, практично можна виїхати в кожен куточок нашої країни.

Невпізнанно змінилось наше село. Кращають вулиці, виростають нові житлові будинки.

 В 1985р. вступив в дію дитячий садок на 30 дітей, який діє і зараз. На полях радгоспу вирощували різні погосподарські культури.  

СЬОГОДЕННЯ  ТАРТАЦЬКОЇ  ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Територія Тартацької територіальної громади налічує 2 села : с. Тартак та Анютино . Населення громадян станом на 01.01.2016 року складає – 2135 чоловік , серед яких –

 90 % українці , 8 %  – росіяни  та білоруси ,  2 % -  поляки , молдовани та інші  національні меншини , з них :

 пенсіонери – 667 чоловік , діти дошкільного віку – 115 чоловік ,

школярів – 116 чоловік , молодих сімей -/ батьки до 30 років / - 28 сімей. біля 50 чоловік тимчасово виїхали за межі району , області , держави .

На території сільської ради проживає

                  - інвалідів Великої вітчизняної війни – 1 чол.

 -    учасники бойових дій - 18 чол.

-         Учасників війни – 28 чол.

-         Сімей загиблих – 11 чол.

-         Ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС – 4 чол.

-         Дітей – інвалідів – 6 чол.

-         Дітей  напівсиріт – 3 чол.

-         Багатодітних сімей – 14.

 

Незважаючи на міграційні процеси та надзвичайну низьку народжуваність , на найближчі пять років передбачається утримання чисельності населення приблизно на тому ж рівні через високий відсоток літнього населення .

Загальна  площа території сільської ради складає – 3686 , 5 га

Загальна площа земель Тартацької сільської ради ( всього )  - 3676, 5 га

в тому числі сільськогосподарських угідь – 3058.76 га , з них ріллі – 2606.26 га

  На території Тартацької сільської ради орендують земельні частки (паї) новостворені агроформування:

1) ПП „МТС” ; СТОВ „АФ „Ольгопіль” , ТОВ „АФ „Чечель” ,  ТОВ  Чечель – Біоленд «

Одноосібно виділились  - 53 чоловік .

Землі. надані у власність і користування громадянам: 923.48 га; з них ріллі  - 727.84 га.

Уклали договора оренди земельних ділянок 12 фізичних осіб  та 5 юридичних  осіб

На території сільської ради сформована інфраструктура :є загальноосвітня школа І –ІІ ступенів , в якій навчається  -51  дитина , бібліотека , клуб , дитячий садок „ Ластівка „ На сьогоднішній день в теплі , затишку там проживають 22 діток , їх обслуговують : завідуюча дитсадком , вихователь , помічник вихователя , повар , сторож  , працює ФАП / с. Тартак / ,. На території сільської ради працює 1 клуб , 1 бібліотека , які фінансуються з сільського бюджету  . Заклади культури обслуговують 1 завклуб та 1 бібліотекар. 

Сільськогосподарські формування:

 

ПСП „ Чечельницьке „

 керівник  Гуренко Валерій Лаврентійович 

А/Ф „ Чечель „ керівник  Рекеда Юрій Дмитрович

А/Ф „ Чечель- Біоленд  „керівник Козачок Сергій Іванович

 орендує землі АФ „ Ольгопіль керівник-Каленич П.Є

діють 12 приватних закладів торгівлі , 2 фермерські господарства .

-         СФГ "Корінф" , 27 робочих місць , голова СФГ: Демченко Григорій Олександрович

-         СФГ " Росток" , 3 робочих місця , голова СФГ – Демченко Андрій Михайлович

Індивідуальною підприємницькою діяльністю займаються біля 20  жителів громадян. тільки протягом минулого року кількість діючих малих підприємств зросла на 10 % .

Розвиток підприємництва позитивно впливає на поліпшення  ситуації на ринку праці .

 

Земельні відносини 

Загальна площа земель Тартацької сільської ради ( всього )  - 3676, 5 га

в тому числі сільськогосподарських угідь – 3058.76 га , з них ріллі – 2606.26 га

  На території Тартацької сільської ради орендують земельні частки (паї) новостворені агроформування:

1) ПП „МТС” ; СТОВ „АФ „Ольгопіль” , ТОВ „АФ „Чечель” ,  ТОВ  Чечель – Біоленд  .

Одноосібно виділились  - 53 чоловік .

Землі. надані у власність і користування громадянам: 923.48 га;

з них ріллі  - 727.84 га.

Уклали договора оренди земельних ділянок 12 фізичних осіб  та

юридичні особи:

1.ТОВ „Чечельницький молочний завод”

2.  ПСП „Чечельницьке”

3.ТОВ „АФ „Чечель- Біоленд ”

4. А/Ф « Ольгопіль»

5. ТОв АФ «Чечель»

Приділяється увага питанням проведення приватизації громадянами земельних ділянок , які були їм надані для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд та ведення особистих селянських господарств.

 Освіта

В селі функціонують :

Тартацька  загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

 

 Директор : Колосов Микола Олександрович 

  В школі  навчається  56 дітей , працюють 18 вчителів 

 

 

 

 

Дошкільний  навчальний  заклад „ Ластівка „

 

завідуюча: Поліщук Майя Василівна

Роботу дитсадка відновлено влітку 2003 року

На сьогоднішній день його відвідують 19 діток , їх обслуговують :завідуюча дитсадком ,вихователь , помічник вихователя , повар , сторож . Фінансування установи проводиться з сільського бюджету .

 

 

 

Охорона здоров'я

 

Медичну допомогу населенню  територіальної громади надають:

 ФАП / с. Тартак / , ,

Завідуючий :  Римський Максим Олександрович  

 де працюють 1 медсестри , 1 акушер , 1 молодша медсестра  .

 Фінансування закладів охорони здоров”я та забезпечення  медичними препаратами першої необхідності проводиться з районного  бюджету .

 

 

Культура 

 

 Клуб

 

 Завідуюча :  Логункова Анна Олександрівна 

                                                                                                                                                                                                            Бібліотека

 

Бібліотекар : Кудревич Ніна Григорівна

Заклади культури фінансуються з сільського бюджету.